Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
У
2016/2017 навчальному році вивчення інформатики у 5-8 класах загальноосвітніх
навчальних закладах здійснюватиметься за навчальними програмами для учнів 5-9
класів, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки
України за посиланням:
та
у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладах за навчальною програмою для
учнів 9 класів за посиланням:
У
2016/2017 навчальному році також залишаються чинними попередні методичні рекомендації,
зокрема: лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9-343
http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/zbirnyk__19-20-21_2014%20(3)-11.pdf, лист Міністерства від 26.06.2015
№ 1/9-305 http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/metodichni-rekomendacziyi-2015-2016.pdf, методичні рекомендації щодо вивчення
інформатики в 9 класах надруковані у Інформаційному збірнику МОН,
№№ 19-21, 2009 р.
Так
як останнім часом пріоритетним у навчанні стає компетентнісно-орієнтований
підхід, то після доопрацювання навчальних програм з інформатики на виконання
компетентнісних завдань не було виділено окремо навчальний час. Компетентнісні
завдання та задачі мають застосовуватися наскрізно через увесь навчальний курс
(компетентнісні задачі з інформатики можна розглядати як тип технологічних
задач, для яких обов’язковим є застосування ІТ, як засобу їх розв’язування).
Розв’язування
компетентнісних задач зазвичай передбачає такі етапи діяльності учнів:
· учень/учениця розуміє умову задачі,
правильно ідентифікує поняття, деталізує запитання, знаходить у тексті задачі
відомості та дані, які задані в явному чи неявному вигляді;
· учень/учениця формує стратегію
розв’язування задачі, планує свою роботу при виконанні завдання, добирає умову
пошуку для розв’язування завдання, співставляє результати пошуку із метою,
здійснює пошук даних);
· учень/учениця структурує потрібні дані
для пошуку розв’язку;
· учень/учениця порівнює і співставляє
відомості із кількох джерел, виключає невідповідні та несуттєві відомості та
вчасно зупиняє пошук;
· учень/учениця враховує особливості
призначення підсумкового документа, добирає середовища опрацювання даних,
стисло і логічно викладає узагальнені дані, обґрунтовує свої висновки;
· учень/учениця адаптує повідомлення для
конкретної аудиторії, створює підсумковий документ акуратно та презентабельно.
Також, на уроках інформатики рекомендуємо
обов'язково ознайомлювати учнів із ресурсами для самоосвіти (враховуючи вікові
особливості).
Перелік деяких корисних ресурсів для самоосвіти
учнів:
Ставлячи перед учням завдання, пов‘язані з
використанням ресурсів мережі Інтернет, потрібно постійно вести роз‘яснювальну
роботу з безпечного використання, правил етичної поведінки та дотримання
авторських прав.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів з інформатики протягом навчання здійснюється шляхом тематичного
оцінювання. Значення оцінки за тему рекомендуємо визначати так: розрахувати
середній бал на основі поточних оцінок, а потім додати його до оцінки за
підсумкову роботу, якщо така була проведена і поділити на два. Такий алгоритм
пропонується тому, що оцінку за підсумкову роботу не можна прирівнювати до
оцінки за поточну роботу, оскільки зміст завдань підсумкової роботи за
визначенням відображає зміст розділу (розділів), а її оцінювання є комплексним
оцінюванням відповідних навчальних досягнень.
Для ефективного контролю
успішності учнів не досить лише виявити, що вони знають й уміють. Оцінювання
учня має складатися з двох компонентів — числового балу, який фіксує результат
перевірки знань, умінь і навичок школярів, рівня сформованості компонентів
компетентностей, і вербального оцінного судження, яке характеризує якість
навчальної діяльності учня/учениці, ставлення до навчання, старанність.
Обґрунтовуючи оцінку, вчитель аналізує виявлені знання за формою, змістом,
обсягом, а також, що не менш важливо, вказує на прогалини та хиби в знаннях (за
їх наявності) і надає рекомендації щодо їх виправлення. Доведення цієї частини
оціночного судження до учнів має здійснюватися на етапі "оголошення та
обґрунтування оцінок" уроку; в процесі аналізу самостійної (практичної,
лабораторної, контрольної) роботи; на індивідуальних консультаціях тощо.
При оцінюванні навчальних
досягнень учнів враховуються:
• характеристики відповіді:
правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість;
• якість знань: осмисленість,
глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
• сформованість ключових та
предметних компетенцій;
• рівень володіння розумовими
операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, класифікацією,
узагальненням тощо;
• розвиток творчих умінь (уміння
виявляти проблеми, формулювати гіпотези, перевіряти їх).
При вивченні курсу інформатики передбачається
проведення різних видів практичних робіт: демонстраційних, тренувальних,
практичних, лабораторних, які спрямовані на відпрацювання окремих технологічних
прийомів, а також практикумів – інтегрованих практичних робіт (проектів),
орієнтованих на отримання цілісного змістовного результату. У завданнях до
практичних робіт слід передбачати використання актуального для учнів
змістовного матеріалу й завдань з інших предметних областей. Встановлення
кількості практичних робіт з обов’язковим оцінюванням і кількості тематичних
оцінювань в курсі інформатики повинно здійснюватися з урахуванням обсягу
навчального часу, що відводиться на викладання предмету в конкретному класі.
Рекомендуємо тематичне оцінювання здійснювати в кінці кожної теми навчальної
програми, об’єднуючи роботи з невеликих тем (до 5 годин) із наступними
підсумковими роботами на кожному 8-10 уроці, а кількість практичних робіт з
обов’язковим оцінюванням рекомендуємо встановлювати на рівні 25% від загального
обсягу навчального часу, який відводиться на вивчення предмету (якщо в тексті
навчальної програми відсутній перелік практичних робіт з обов’язковим
оцінюванням). Оцінки за обов’язкові роботи мають бути занесені вчителем до
класного журналу. Інші види практичної діяльності учнів (демонстраційні, тренувальні
роботи, практикуми) оцінюються в разі потреби.
Рекомендації щодо викладання інформатики у 5 класі
Учителям,
що будуть працювати з учнями 5 класів за навчальною програмою з інформатики для
учнів 5-9 класів (які вивчали предмет в 2-4 класах), необхідно обов’язково
ознайомитися зі змістом програми, що мала бути опанована учнями протягом
навчання з 2 по 4 класи.
Теми
та розподіл годин між ними для учнів 5 класу:
·
Інформаційні
процеси. Комп’ютер як засіб реалізації інформаційних процесів (6 год.)
·
Цифрові мережеві
технології (4 год.)
·
Текстовий процесор
(5 год.)
·
Алгоритми і
програми. (12 год.)
·
Проектна
діяльність (4 год.)
·
Резерв (4 год.)
Оскільки
курс інформатики у початковій школі є пропедевтичним, то навчальна програма з
інформатики у 5 класі перш за все повторює та закріплює знання й уміння учнів,
отриманні у початковій школі. "Перший
рівень (5–7 класи) – продовження розпочатого в початковій школі
ознайомлення з базовими поняттями курсу. На цьому рівні не ставиться завдання
глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті деяких
навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості
навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається
використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для
підтримки вивчення розділу «Алгоритми і програми».
Навчальна програма для учнів 5 класу складена з високим ступенем варіативності, тобто надає вчителю можливість вибудовувати траєкторію навчання на власний розсуд із орієнтуванням на можливості та інтереси своїх учнів, але з обов'язковим забезпеченням виконання вимог програми. Наприклад, обсяг навчального часу, відведеного для проектної діяльності, можна реалізовувати у будь-якій темі, а також можна підсилювати вивчення будь-якої теми за рахунок резерву. Вчитель має право змінювати послідовність вивчення тем, але потрібно звернути увагу на те, що за логікою авторів навчальної програми порядок слідування змістових ліній повторюється з класу в клас. Також ураховано необхідність завершення вивчення тем у межах семестру.
Зокрема,
у 5 класі зміст навчання має таку логіку:
ЗАГАЛЬНІ
ПОНЯТТЯ ІНФОРМАТИКИ – БУДОВА КОМП’ЮТЕРА – РОБОТА З ОБ’ЄКТАМИ ОПЕРАЦІЙНОЇ
СИСТЕМИ – ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА (для кабінетів інформатики, де організована робота
учнів зі спільними дисками та папками) – ПОШУК ВІДОМОСТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ –
БЕЗПЕКА ПОВЕДІНКИ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ – ТЕКСТОВИЙ ПРОЦЕСОР (найбільш необхідні
практичні навички для підготовки навчальних матеріалів із урахуванням вікових
можливостей) – АЛГОРИТМИ І ПРОГРАМИ (розвиток логічного та алгоритмічного
мислення).
Змістові
лінії, виокремлені в навчальній програмі, протягом навчання мають відображатися
наскрізно, як це показано на рис.1 для навчання інформатики в 5-7-х класах.
Рис.1. Переважне відображення змістових ліній навчання у темах
Зміст
навчальної програми та розподіл навчального часу спрямовані на те, щоб надати
можливість учителю використати інноваційні форми та методи навчання. Наприклад,
повторення основних понять теми "Текстовий процесор" можна розпочати
із колективного складання опорної схеми шляхом постановки запитань до учнів
(рис.2) та оформлення їх відповідей у вигляді опорної схеми (рис.3).
Рис.2. Приклад побудови системи запитань
Рис.3. Орієнтовний вигляд частини результатів діяльності
Поданий
приклад демонструє застосування одного з можливих методів навчання, у яких
учитель виступає не носієм знань, а тільки організовує процес їх самостійного
здобуття, спрямовує й координує навчально-пізнавальну діяльність, знаходячись у
постійному діалозі з учнями.
У додатку до навчальної програми подано орієнтовний
перелік базових компонентів компетентнісних задач, які можна закладати у зміст
задач. Наприклад, у додатку до розділу "Комп’ютерні мережеві
технології" у 5 класі зазначено: "знайти відомості в Інтернеті, порівняти їх зміст на
різних веб-ресурсах та сформулювати відповідь на поставлене запитання", а складена компетентнісна задача може бути
такою: "До Микити звернулась сусідка
з проханням перевірити у мережі Інтернет інформацію про те, що молоко корисне
для дітей, але шкідливе для дорослих".
У змісті наведеної задачі передбачено формування не
тільки предметних компетентностей, а й розвиток критичного мислення, розвиток
уміння аналізувати отримані відомості та робити висновки. Також це є прикладом
задачі, яка не може (при таких умовах її рішення) мати однозначно правильний
розв'язок.
Вивченню
алгоритмізації та програмування (ОАП) у 5 класі, згідно з навчальною програмою,
присвячено майже повністю ІІ семестр, за винятком теми "Проектна
діяльність", у якій, поміж інших, також можуть закріплюватися знання,
уміння та навички, здобуті під час вивчення ОАП.
У
5 класі рекомендується використовувати навчально-імітаційні середовища
програмування, такі як Scratch, а також онлайнові середовища code.org,
https://blockly-games.appspot.com/ та інші.
Передбачається,
що в 2–4 класах учні вже здобули певні навички описання алгоритмів у
навчальному середовищі програмування, зокрема з використанням базових
алгоритмічних структур, однак у них не сформовано належного понятійного
апарату, недостатньо сформовані розуміння сутності структур розгалуження та
повторення, вміння добирати алгоритмічну структуру, що є оптимальною для
розв’язання певної задачі. Продовження формування цих знань і вмінь є основним
завданням вивчення розділу ОАП у 5 класі. Слід особливо підкреслити, що в 5
класі не передбачено повного й формалізованого засвоєння таких концепцій, як
«змінна», «вкладені алгоритмічні структури». Ці концепції є достатньо
складними, як для рівня підготовки, так і для розумового розвитку 5-класників,
і тому вивчати їх протягом відведеного програмою навчального часу, поряд із
алгоритмічними структурами повторення та розгалуження, недоцільно. Існує маса
прикладів і задач, зокрема інтегрованих у вищезазначені імітаційні середовища
програмування, які дають змогу сформувати розуміння сутності алгоритмічних
структур та навички їх застосування без явного використання змінних. Зауважимо,
що хоча в змісті навчального матеріалу програми зазначено "цикли з
лічильником", що, на перший погляд, вимагає використання змінних, йдеться
про цикли з фіксованою кількістю повторень, у яких лічильники використовуються
неявно. Прикладом може бути цикл для малювання восьмикутника. В імітаційних
середовищах програмування заголовок такого циклу має вигляд на кшталт
«Повторити 8 разів» і його застосування не потребує використання змінних.
Учні,
які у 2016/17 навчальному році навчатимуться у 5 класі, вивчатимуть вкладені
алгоритмічні конструкції у 6 класі, а змінні – в 7-му. Таке відокремлення
вивчення фундаментальних концепцій програмування сприятиме глибшому засвоєнню
кожної з них, запобігатиме перевантаженню учнів.
Відмінність
оновленої навчальної програми від попередніх полягає також у тому, що практичні
роботи, як окремі найменовані та пронумеровані види діяльності у ній, не
зазначені, оскільки виконання практичної роботи за комп’ютером має відбуватися
на кожному уроці.
Оцінювання
кожної практичної роботи не обов‘язкове, але все ж таки мінімальна
рекомендована кількість оцінюваних практичних
робіт за темами виглядає так, як показано в таблиці.
Розподіл
практичних робіт з обов'язковим оцінюванням за темами:
Тема
|
Кількість практичних робіт
|
Інформаційні
процеси. Комп’ютер як засіб реалізації інформаційних процесів
|
2
|
Цифрові
мережеві технології
|
1
|
Текстовий
процесор
|
2
|
Алгоритми і
програми
|
4
|
Проектна
діяльність
|
1
|
Разом
|
10
|
Перелік навчальної літератури з інформатики для
учнів 5 класу буде опубліковано в «Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для
використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням українською мовою у 2016/2017 навчальному році».
Рекомендації
щодо викладання інформатики у 8 класі
Перелік
тем практичних робіт, рекомендованих
до
обов'язкового виконання й оцінювання у 8 класі:
Кодування даних (3 год)
Практична робота 1. Розв‘язування задач на визначення
довжини двійкового коду текстових даних
Апаратно-програмне забезпечення
комп’ютера (5 год)
Практична робота 2. Конфігурація комп’ютера під потребу
Практична робота 3. Архівування та розархівування даних
Опрацювання текстових даних (6
год)
Практична робота 4. Створення текстового документа, що
містить об’єкти різних типів
Практична робота 5. Структура документа. Автоматизоване
створення змісту та покажчиків
Опрацювання об’єктів
мультимедіа (6 год)
Практична робота 6. Створення відеокліпу. Додавання
відеоефектів, налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду
Практична робота 7. Розміщення аудіо- та відеоматеріалів
в Інтернеті
Основи подійно- та
об'єктно-орієнтованого програмування (8 год.)
Практична робота № 8. Створення об’єктно-орієнтованої
програми, що відображає вікно повідомлення.
Практична робота № 9. Створення програми з кнопками та
написами.
Алгоритми роботи з об’єктами та
величинами (20 год)
Практична робота 10. Складання та виконання лінійних
алгоритмів опрацювання величин в
навчальному середовищі програмування
Практична робота 11. Налагодження готової програми
Практична робота 12. Складання та виконання алгоритмів з
повтореннями та розгалуженнями для опрацювання величин
Практична робота 13. Складання та виконання алгоритмів з
графічним відображенням даних
Технології опрацювання числових
даних у середовищі табличного процесора (10 год)
Практична робота
14. Розв’язування
задач на обчислення.
Практична робота
15. Використання
математичних, логічних та статистичних функцій табличного процесора. Умовне
форматування
Практична робота 16. Упорядкування даних у таблицях. Автоматичні та розширені фільтри
Розв’язування компетентнісних
задач (5 год)
Виконання індивідуальних і
групових навчальних проектів із дослідження предметної галузі навчального курсу
«Інформатика» (4 год)
Резерв
– 3 год
При вивченні інформатики у 8 класі можна
виокремити 3 основні напрями:
·
фундаментальні наукові поняття (теми
«Кодування даних» і «Апаратно-програмне забезпечення комп’ютера»);
·
інформаційні технології (теми «Опрацювання
текстових даних», «Опрацювання об’єктів мультимедіа» і частково «Технології
опрацювання числових даних у середовищі табличного процесора»);
·
основи алгоритмізації та програмування
(теми «Основи подійно- та об'єктно-орієнтованого програмування», «Алгоритми
роботи з об’єктами та величинами» і частково «Технології опрацювання числових
даних у середовищі табличного процесора»).
Під час навчання за першим напрямом у 8
класі розпочинається формування понятійного апарату інформатики як науки. Учні
знайомляться з базовими математичними принципами кодування інформації (тема 1.
«Кодування даних»). Отримані знання необхідні для успішного засвоєння теми 2.
«Апаратно-програмне забезпечення комп’ютера», де розглядаються фізичні принципи
опрацювання даних в комп’ютерах, а також системне програмне забезпечення,
зокрема архіватори. Учні мають не лише навчитися користуватися архіватором, але
й зрозуміти, завдяки чому може відбуватися стискання даних, спираючись на
здобуті знання під час вивчення теми 1.
На 2-му рівні вивчення інформаційних
технологій продовжується вивчення текстового процесора, а також учні
знайомляться із технологіями опрацювання мультимедійних даних, навчаються створювати
та редагувати відеокліпи.
Під час вивчення табличного процесора
мають, зокрема, закріплюватися знання, здобуті в темі «Алгоритми роботи з
об’єктами та величинами». Зокрема, застосування логічних функцій табличного
процесора й умовного форматування надає можливість закріпити розуміння
алгоритмічної конструкції розгалуження, а створення таблиць за допомогою
копіювання формул – алгоритмічної конструкції повторення. Водночас
упорядкування даних у таблицях, використання фільтрів та підсумків має стати пропедевтикою
викладання алгоритмів роботи з табличними величинами, які вивчатимуться в 9
класі в змістових лініях ОАП та Бази даних у старшій школі.
Слід також звернути особливу увагу на таку
важливу інформатичну компетенцію, як створення та налагодження діаграм різного
типу, вибір типу діаграми, яку учні мають набувати під час вивчення теми
«Технології опрацювання числових даних у середовищі табличного процесора». Учні
мають не лише навчитися будувати діаграми, але й інтерпретувати їх та вибирати
найбільш доцільний тип діаграми для графічного подання тих чи інших даних.
У 8 класі рекомендується розпочинати вивчення
процесу розроблення програм з використанням повнофункціональної мови
програмування і середовища програмування. Мета навчання теми «Основи подійно-
та об'єктно-орієнтованого програмування» – розпочати формування ключових понять
сучасного програмування: програмного об’єкта, пов’язаної з об’єктом події,
обробника події тощо, а також навчити учнів створювати найпростіші програми з
графічним інтерфейсом. Із двох тем навчальної програми, присвячених
програмуванню, зазначена тема вказана першою для того, щоб подальше вивчення
програмування у 8 та 9 класах відбувалося з орієнтацією на розроблення
об’єктно- та подійно-орієнтованих програм для операційних систем з графічним
інтерфейсом. Повернення під час навчання теми «Алгоритми
роботи з об’єктами та величинами» до використання застарілих систем
програмування, орієнтованих на ОС DOS, на кшталт Turbo Pascal, не рекомендується, оскільки всі завдання теми
можуть бути виконані з використанням середовища програмування, орієнтованого на
подійне- та об'єктно-орієнтоване програмування у режимі візуального формування
інтерфейсу програми, з підтримкою базових концепцій
об’єктно-орієнтованого програмування.
Цій вимозі
задовольняють такі мови як Object Pascal, Visual Basic, Python, Java, C#, C++
тощо. Рекомендовано використовувати середовища програмування Lazarus (мова
Object Pascal), Visual Studio (безкоштовна версія Community Edition, мова
Visual Basic), IDLE for Python (мова Python) та інші.
Особливості
вивчення інформатики за навчальною програмою
для
навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів
природничо-математичного
циклу у 2016/17 н.р.
Навчальна
програма «Інформатика. 5-9 класи. Для навчальних закладів з поглибленим
вивченням предметів природничо-математичного циклу», рекомендована
Міністерством освіти і науки України, лист від 17.07.2013 № 1/11-11636
(Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2012. – № 6. – С. 3–14). За цією навчальною
програмою у 2016/17 н.р. вперше працюватимуть 8 класи (2 год. на тиждень).
Зміст
підрозділу "Типи каналів зв’язку і їх основні характеристики" є
важливим для розуміння процесів, які відбуваються при передаванні даних у
комп'ютерних мережах. Якщо учні основної школи не мають математичної
підготовки, достатньої для розуміння взаємозв'язку швидкості передавання даних
і характеристик складових лінії зв'язку, то протягом часу, відведеного на
вивчення підрозділу, їм можна надати відомості щодо складових каналу зв'язку,
їх фізичних реалізацій. Обов'язковим є формування в учнів первинних понять щодо
обов'язкових компонентів каналу зв'язку — первинних перетворювачів сигналу,
кодерів — декодерів, кінцевих пристроїв (передавач — приймач), фізичної
реалізації ліній зв'язку.
Розділ
"Веб-технології" може викладатися як продовження відповідного
розділу, що вивчався у сьомому класі. Ознайомлення учнів із соціальними
сервісами й Інтернет-спільнотами слід проводити з обов'язковим наголосом на
можливих негативних наслідках необережного спілкування у мережі. Слід детально
ознайомити учнів з Веб-сторінкою навчального закладу (за наявності). Особливу
увагу слід звернути на пошук навчальної інформації у Вікі-середовищах, роботу в
них, пояснити технологію появи нових статей і їх редагування. Також корисно ознайомити
учнів з новим сервісом Kiddle (Kiddle.co) — безпечним пошуковиком для учнів
(наразі доступна лише англійська мова інтерфейсу).
При
вивчення розділу "Комп’ютерні публікації" можна використати текстові
редактори, які забезпечують портування документів у формат *.html. Створений
документ (публікацію) бажано розташувати в локальній мережі, з якої він
відкриватиметься як Веб-сторінка (без встановлення будь-якого додаткового
програмного забезпечення).
При
вивченні розділу "Інформаційно-комунікаційні технології в
суспільстві" слід зосередитися на прикладних завданнях, безпосередньо
пов'язаних із соціалізацією людини в інформатизованому суспільстві —
плануванням поїздок, у тому числі з відвіданням історичних місць, пошуком
вакансій, медикаментів у аптечній мережі тощо.
Особливості
вивчення інформатики за навчальною програмою
для
учнів 8-9 класів навчальних закладів
з
поглибленим вивченням інформатики у 2016/17 н.р.
Наразі
з 2016/17 навчального року розпочинається вивчення інформатики у 8 класі за
навчальною програмою поглибленого навчання інформатики у 8-9-х класах
"Інформатика. 8-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
вивченням інформатики". Навчальною програмою передбачено 4 години на
тиждень вивчення інформатики за рахунок двох годин з інваріантнтої складової
навчального плану та двох годин з варіативної складової.
Передбачається
окремо вивчення арифметичних та логічних основ обчислювальної техніки (Тема 1.
"Математичні основи обчислювальної техніки" і Тема 12. "Елементи
алгебри логіки"). У зазначених темах може здійснюватися пропедевтика
відповідних розділів математики і математичної логіки, на конкретних прикладах
демонструватися відповідні закономірності й практичні прийоми. Для того, щоб
систематизувати й закріпити отримані учнями знання з першої теми, необхідно їх
актуалізувати в процесі вивчення архітектури комп'ютера (двійкове і
шістнадцяткове кодування адрес комірок пам'яті, двійкове подання сигналів на
шинах адреси і даних), шістнадцяткове кодування кольору і здійснити
пропедевтику в процесі конструювання логічних виразів при вивченні умовного
форматування тощо.
На
вивчення теми "Комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання
даних" передбачено 12 годин. Для того, щоб ефективно використати цей час,
слід максимально можливо використовувати унаочнення навчального матеріалу,
наприклад за допомогою програмного засобу Everest (Aida).
Описання
роботи комп'ютера обмежено на рівні моделі фон Неймана, тобто розглядається
модель, для якої можна застосувати підхід "один виконавець — єдина пам'ять
— одна програма", який є найпростішим із можливих. Слід наголосити, що
зазначена модель в дійсності є лише проміжною, але на рівні навчання програмування
будь-якою мовою високого рівня — достатньою для адекватного і досить глибокого
сприйняття базових понять програмування.
Особливу
увагу слід приділити вивченню особливостей пристроїв уведення/виведення,
звернувши увагу учнів на використання одиниць величин. Виклад навчального
матеріалу необхідно пов'язувати з попередньо вивченим матеріалом щодо кодування
зображення і звуку.
Уявлення
про типи операційних систем і способи забезпечення багатозадачності (стратегії
планування процесора, механізми переривань тощо) достатньо викласти на рівні,
який би забезпечував розуміння суб'єктами навчання необхідності перемикання
процесора між задачами (програмами). По можливості слід продемонструвати роботу
планувальника задач, свопування вмісту оперативного запам'ятовуючого пристрою
(ОЗП). Важливим результатом цього має бути розуміння учнями того, що адресний
простір комп'ютера обмежений не кількістю фізичних комірок ОЗП, а розрядністю
їх адресування. Важливим для розуміння принципів роботи комп'ютера також є
правильне подання первинних понять про драйвери як програмні засоби, що є
"посередниками" між зовнішнім пристроєм і ОЗП.
Важливим
моментом, яким у жодному разі не можна нехтувати, є поняття ліцензійності
програмного забезпечення.
Тему
"Опрацювання текстових документів" також слід пов'язати з попередньо
засвоєним матеріалом, а ту її частину, в якій вивчатимуться макроси, викласти
як пропедевтику програмування, також слід здійснити пропедевтику понять
"об'єкт", "структура даних" на відповідних прикладах.
На
вивчення інформатики за цією навчальною програмою можливо перейти як з основної
програми, так і з програми для навчальних закладів (класів) з поглибленим
вивченням предметів природничо-математичного циклу. Вчитель, переходячи на
програму поглибленого вивчення інформатики має визначитися із засобами навчання
і рівнем навчальних задач. Якщо учні навчалися за програмою для навчальних
закладів (класів) з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного
циклу, можна як об'єкт вивчення і засіб навчання використовувати графічний
редактор Inkscape, інакше — обмежитися графічним компонентом офісного пакету,
або збільшити обсяг навчального часу на освоєння інтерфейсу Inkscape і прийомів
роботи з ним.
Як
вже було зазначено, вивчення електронних таблиць, яке здійснюється вже на більш
високому рівні, ніж у сьомому класі, має забезпечити актуалізацію,
систематизацію й узагальнення знань з моделювання (формула — модель об'єкта,
діаграма — модель об'єкта), перенесення отриманих знань на розв'язування задач
з інших галузей знань, що сприятиме підвищенню мотивації навчання і формуванню
надпредметних компетентностей. Також необхідно використати навчання роботі з
електронними таблицями як нагоду для пропедевтики понять "типізація
даних", "структури даних" та понять"відношення" і
"запит" як основних для наступного вивчення баз даних.
Вивчення
програмування за цією навчальною програмою розпочинається з процедурного
програмування.
Особливості
вивчення інформатики за навчальною програмою
для
учнів 10-11 класів навчальних закладів
(рівень
стандарту) у 2016/17 н.р.
У
10-та 11 класах (рівень стандарту) вивчення інформатики у 2016/2017 н.р. буде
відбуватися за оновленою навчальною програмою (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html), затвердженою наказом Міністерства
освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних
програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Основною
відмінністю програми є скорочення навчального матеріалу, укрупнення тематичних
годин та осучаснення змісту. Із програми було вилучено список рекомендованого
програмного забезпечення, так як навчальна програма не обмежує використання
певних операційних систем і програмних чи апаратних платформ. Робота учнів може
бути організована в середовищі як пропрієтарних операційних систем, так і
створених на основі ліцензій вільного поширення, з використанням як
пропрієтарних, так і вільно поширюваних програмних засобів. Відслідкувати усі
зміни у програмі можна завантаживши порівняльну таблицю http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2016.html.
Навчальний
предмет «Інформатика» має потужний інструментарій для розвитку учнів саме тому,
вчитель повинен не тільки забезпечити опанування учнями зазначених у програмі
вимог до знань та вмінь, а і сприяти формуванню навичок ХХІ століття: спільна
робота, комунікація, пошук інформації, критичне мислення. Особливу увагу
потребує добір змісту навчальних завдань, що повинен бути тісно пов’язаний із
потребами учнів, мати застосування у реальному житті, окреслювати перспективи у
виборі професії.
навчальна
програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2-4
класів
Пояснювальна записка
Мета і завдання
навчального курсу
Оновлення змісту
вивчення предмету “Інформатика” у загальноосвітніх навчальних закладах
пов’язано зі змінами стратегічних напрямків освіти - орієнтація на діяльнісний
підхід та формування в учнівства важливих життєвих компетенцій. Лише з
поширенням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання може мати
форми особистісно-орієнтованого, гнучкого динамічного процесу. Розповсюдження
нових цифрових медіа й навчальних середовищ обумовлюють зростаючу важливість
ІКТ-компетецій, які сьогодні майже всюди
визнаються одними з ключових в системі освіти.
Головна мета
навчального предмету “Інформатики” у відповідності з вимогами Державного
стандарту початкової загальної освіти - ознайомлення учнів з
інформаційно-комунікаційними технологіями та формування у дітей ключових
компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в
суспільстві.
Зміст навчального
предмету «Інформатика» в початковій школі являє собою узагальнений і скорочений
виклад основ інформаційно-комунікаційних
технологій, адаптованим до можливостей і особливостей дітей молодшого шкільного
віку.
Основними
завданнями
навчального предмета є формування в дітей молодшого шкільного віку:
●
початкових навичок використовувати
інформаційно-комунікаційні технології;
●
основних навичок роботи з різними
пристроями для вивчення інших предметів, а також для розв’язування практичних
соціальних, комунікативних завдань;
●
початкових уявлень про інформацію, її
властивості, особливості опрацювання, передавання та зберігання;
●
початкових навичок використовувати
інформацію з навчальною метою;
●
алгоритмічного, логічного та критичного
мислення.
Ключова та предметна
ІКТ-компетентності навчального курсу
Вивчення
пропедевтичного курсу «Інформатика» сприяє формуванню і розвитку у молодших
школярів/школярок ключових
компетентностей, серед яких можна виділити предметну ІКТ-компетентність,
міжпредметні, комунікативні та соціальні компетентності.
ІКТ-компетентність, як
предметна, передбачає впевнене критичне та безпечне використання ІТ-засобів у
навчанні й повсякденному житті.
У контексті початкового
навчання предметна ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня
сприймати, обмінюватись та використовувати інформацію в конкретній життєвій або
навчальній ситуації.
Предметна ІКТ–компетентність учнів виявляється
у таких ознаках: в умінні
●
усвідомлювати власні інформаційні
потреби;
●
виявляти джерела інформації та
здійснювати результативний пошук;
●
здійснювати аналіз й оцінку якості
інформації;
●
організовувати та структурувати
інформацію;
●
ефективно використовувати інформацю;
●
створювати й обмінюватись новими
знаннями.
Діяльнісний вимір
предметної ІКТ-компетентності пов'язаний з такими вміннями дітей молодшого
шкільного віку:
технологічними:
сприймати інформацію від
вчителя/вчительки, з підручників, електронних джерел; обмінюватися інформацією
в спілкуванні між собою;
отримати початкові навички використання
різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних
завдань;
сприймати та представляти інформацію у
вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті,
створювати та опрацьовувати текст;
сприймати різноманіття графічних даних:
зображення, фото, піктограми, карти, схеми, діаграми;
створювати власні зображення у вигляді
малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення;
презентувати інформацію у вигляді
слайдів;
представляти одну і ту ж інформацію в
різних формах; вміння описувати об'єкти реальної дійсності, представляючи
інформацію про них різними способами - у вигляді чисел, тексту, зображень,
схем, таблиць, презентацій;
телекомунікаційними:
усвідомлювати свої інформаційні потреби
та прагнути до їх задоволення через пошук;
вміння сприймати та використовувати
різноманітні інформаційні ресурси з дотриманням основних принципів авторського
права та власної безпеки;
розрізнити приватне і публічне середовище
з розумінням основних принципів свободи слова;
безпечно спілкуватись з використанням
ІКТ, а також співпрацювати, допомагати одноліткам, навчатись разом з іншими;
сприймати різні точки зору, брати участь
у дискусії, розуміти чужу точку зору, прислухатись до неї, в тому числі в Інтернеті
з дотриманням моральних та етичних норм спілкування;
розуміти соціальні наслідки, що виникають
у цифровому світі, в тому числі й питання безпеки, недоторканності приватного життя;
виражати свою індивідуальність у процесі
створення та публікації інформаційних продуктів;
алгоритмічними та логічними:
формулювати команди для виконавця,
складати алгоритми за зразком, шукати помилки в послідовності команд,
аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців;
шукати різні варіанти виконання завдань,
обирати та обґрунтовувати найефективніший варіант виконання;
розрізняти алгоритмічні структури:
слідування, цикли, розгалуження;
створювати та виконувати алгоритми у визначеному
середовищі;
розрізняти істинні та хибні
висловлювання, формулювати висловлювання з логічним слідуванням;
У результаті засвоєння
предметного змісту пропедевтичного курсу «Інформатика» учні мають виявляти такі
складові предметної та ключових компетентностей:
●
усвідомлювати ключові поняття, що
описують його потреби в інформації;
●
використовувати різні джерела, щоб
задовольнити свої потреби в інформації;
●
використовувати різні способи опрацювання
відібраної інформації;
●
знаходити способи для розв’язування
різних типів навчальних і життєвих задач, вирішення проблем;
●
співпрацювати у різних групах для
виконання навчальних завдань, готовності до продуктивної праці.
Структура навчальної
програми
Курс
«Інформатика» розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з
розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інваріантної складової навчального
плану.
Програма
побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і
доповнюється. Концентричність передбачає повернення до подання та опрацювання
тем у кожному класі початкової школи. Лінійність має за мету ознайомити
учнівство у пропедевтичному курсі "Інформатика" з деякими простими
середовищами, що забезпечують навчальну необхідність за змістом програм курсів
початкової освіти. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та
використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі
навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності
матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню
ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні
узагальнення.
Програмою
встановлена послідовність тем курсу, яка дозволяє при вивченні кожного з
розділів використовувати знання і вміння, набуті під час вивчення попередніх
розділів. Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначає
обсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення,
узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючи
найбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.
Характеристика змісту
навчання
На початковому етапі
програмою передбачається ознайомлення учнів з різноманіттям засобів інформаційно-комунікаційних
технологій для сприймання, створення, опрацювання та обміну інформацією.
Другокласники/другокласниці практично
знайомляться з різноманіттям засобів комп’ютерної техніки: портативними та
стаціонарними комп’ютерами, мобільними пристроями, що наявні у школі та
вдома.
У 3 класі - поглиблюють знання про їх
різноманіття й призначення та вдосконалюють навички їх використання.
У 4 класі - розширюють уявлення про застосування їх для зберігання, опрацювання та передавання інформації.
У 4 класі - розширюють уявлення про застосування їх для зберігання, опрацювання та передавання інформації.
За допомогою підібраних
учителем/учителькою вправ учні опановують навичками впевненої роботи
маніпуляторами (миша або тачскрин, тачпад), вчаться використовувати клавіатуру
в середовищах, необхідних для навчання з усіх інших предметів. Систематичну
роботу з формування навичок роботи з клавіатурою слід передбачити на кожному
уроці інформатики, підбираючи для цієї мети ігри, вправи з дотриманням
дидактичних принципів наступності, послідовності.
Розкриття
тем програми про інформацію, її
властивостей та дій з інформацією базується на розумінні дитиною поняття
”інформація”. Учні та учениці мають вміти наводити приклади інформації,
властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного
застосування.
Під час
ознайомлення учнівства з властивостями, видами інформації, діями з нею спочатку
пропонується розглянути ті, що зустрічаються у житті людини, а потім називати й
такі, що відбуваються з використанням засобів інформаційних технологій.
Програмою
передбачено сформувати в учнівства уявлення про те, що людина в житті постійно
зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому
сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір.
Демонстрація переваг
використання засобів ІТ для опрацювання різної інформації у навчальних ситуацій
сприятиме формуванню цілісної картини навколишнього світу.
Вивчення
змісту програми про використання
інформаційних технологій починається з прикладів використання різноманітних
засобів ІТ для навчання з інших предметів, як наприклад, перегляд навчальних
відео, картин художників, слухання музичних творів, читання художніх творів,
вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.
Практичні дії зі створення
учнями/ученицями власних продуктів починається під час ознайомлення з
середовищами для створення та змінювання зображень. Під час практичних занять у
графічних та текстових редакторах, редакторах презентацій, (як і спеціального
програмного забезпечення, інстальованого на комп’ютер, так і в онлайн
середовищах Інтернету), формуються навички створювати та змінювати зображення,
тексти, презентації для навчання.
Передбачається,
що учні та учениці матимуть вибір у визначенні зручних саме для їх віку
середовищ обробки зображень, текстів, презентацій з інтуїтивно зрозумілим
інтерфейсом.
У ході
реалізації цієї змістової лінії учнівство навчиться змінювати та створювати
найпростіші зображення, презентації, текстові документи; працювати зі схемами,
діаграмами, картами; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу
(текстову, графічну, числову, звукову).
Сформовані
базові навички створення презентацій дозволить демонструвати результати своєї
навчальної діяльності з інших навчальних предметів.
Комунікаційні технології опановуються учнями у процесі практичного ознайомлення з
мережею Інтернет та практичним використанням упродовж усіх тем вивчення курсу.
Основну увагу приділено опануванню початковими практичними навичками
використання мережі Інтернет для перегляду, сприймання та пошуку інформації у
вигляді тексту, зображень, відео; виконання інтерактивних завдань онлайн для
підтримки навчальних предметів, електронного листування при дотриманні вимог
безпечної роботи в Інтернеті. На основі початкових кроків роботи в браузері
пропонується ознайомити учнівство зі складовими частинами вікна програми,
поняттям “папка”, як середовище зберігання закладок.
Важливо щоб учні та учениці зрозуміли головні особливості
безпечної роботи з інформаційними джерелами та почали використовувати
відповідні навички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Зміст
пропонованих практичних завдань, що використовуються в курсі «Інформатика»,
відображає потреби навчання учнівства з читання, математики, мов,
природознавства, мистецтв та інших навчальних предметів. Важливим є задоволення
пізнавальних інтересів учнів та учениць, підтримка їх творчої ініціативи та
прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій, що
створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїх компетентностей.
Для формування міжпредметних компетенцій, у рамках
пропедевтичного курсу, програмою передбачено вивчення питань, пов’язаних з алгоритмами
та їх виконавцями. У результаті ознайомлення з ними учні та учениці повинні
розуміти поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця
алгоритму, отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури, зокрема,
слідування, розгалуження та повторення, навчитися виконувати готові алгоритми,
а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному
зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту
систему їхніх команд. Головною метою вивчення алгоритмів є вміння розв’язувати
значущі для учнівства задачі з їх повсякденного життя, застосовуючи
алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення
мети, передбачати можливі наслідки.
У
програмі передбачено під час вивчення кожної теми використовувати матеріали
інших навчальних предметів, постійно здійснювати підтримку вивчення цих
предметів. Доцільно організовувати навчання у захищених закритих середовищах з
можливістю учнів співпрацювати між собою для розвитку як ІКТ, так і
комунікативних та соціальних компетенцій; навчальні завдання створювати й з
метою розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та
творчої уяви учнівства.
Характеристика умов
навчання
Психічний розвиток
дитини молодшого шкільного віку має свої особливості. У 7-8 років лише
починають розвиватися основні психічні новоутворення: довільність психічних
процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність,
рефлексія, як результат активної навчальної діяльності у 1 класі. Продовжують
своє становлення й основні пізнавальні процеси: сприймання, увага, пам’ять,
уява, мислення і мовлення. До кінця молодшого шкільного віку вони мають
перетворитися на вищі психічні функції, яким властива довільність і
опосередкованість. До кінця навчання у 4 класі має сформуватись усвідомлення
своїх власних розумових операцій, що надає допомогу в самоконтролі. У 2-3
класах переважає наочно-образне мислення, а елементи абстракції починають
розвиватись в 9-10 років. У 2 класі для виникнення образу необхідна опора на
конкретний предмет, наприклад, опора на зображення при розповіді, далі
розвивається опора на слово, яке є передумовою мисленнєвого створення нового
образу. Тому психологи радять не пропонувати для запам’ятовування та
використання абстрактні поняття учням та ученицям у 2-3 класі, не
використовувати вправи та завдання, котрі вимагають виконання складних
аналітичних процесів.
При
ознайомленні учнівства з основами ІКТ використовується комп’ютерна техніка:
стаціонарні, портативні комп’ютери, мобільні пристрої та інш.
Для практичних робіт
використовуються програми (онлайн-середовища Інтернету, додатки для мобільних
пристроїв).
Перелік рекомендованих
програмних засобів:
●
операційна система;
●
браузер;
●
програми (сервіси,
розширення, додатки, служби та інші інструменти Інтернету) для організації
навчання, взаємодії учнів між собою;
●
середовища для сприймання,
створення та змінювання текстів, зображень, презентацій, графічні та текстові
редактори, редактори презентацій;
●
середовища для перегляду навчальних
відео, слухання музики, роботи з картами;
●
середовища програмування
для дітей, для вправ з алгоритмами.
У
початковій школі для дотримання норм безпеки дитини рекомендується
організовувати навчання у закритому захищеному інформаційному середовищі.
Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює
адміністратор навчального закладу.
2 клас
35 годин (1година на тиждень)
|
Зміст навчального
матеріалу
|
Державні вимоги до навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Інформація
Поняття про інформацію.
Зміст та завдання курсу «Інформатика».
Сприймання людиною інформації.
Властивості інформації.
Види інформації за способом сприймання: зорова, слухова, нюхова,
смакова, дотикова.
Приватна та публічна інформація. Захист особистої приватної
інформації. Безпека використання інформації.
Пристрої для роботи з інформацією.
Правила безпечної поведінки у кабінеті інформатики.
Комп’ютери та інші пристрої
Комп'ютер та інші пристрої для роботи з інформацією.
Увімкнення та вимкнення комп'ютера
та інших пристроїв.
Робочий стіл. Значки робочого столу.
Використання миші та інших маніпуляторів для вибору та переміщення
об’єктів.
Використання пристроїв для навчання: перегляд зображень (образотворче
мистецтво), читання текстів (літературне читання, мови), слухання мелодій
(музичне мистецтво).
Виділення обраного тексту в середовищах для читання.
Клавіатура. Уведення окремих символів. Зміна мовних режимів.
Організація робочого місця під час навчання з різними пристроями.
Інтернет
Початкові уявлення про Інтернет. Поняття браузера, як програми для
роботи в Інтернеті. Вікно браузера. Кнопки керування вікном. Маніпуляції з
вікном.
Вкладки браузера. Посилання. Закладка.
Правила безпечної роботи в Інтернеті.
Інформація для дітей та для дорослих. Приватна (особиста, сімейна) та
публічна інформація.
Вікові обмеження на перегляд вмісту сторінок.
Ігри для вдосконалення навичок роботи з маніпуляторами, клавіатурою.
Перегляд навчальних відео, картин художників, читання текстів,
вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.
Графіка
Поняття ком’ютерної графіки. Програми для створення за змінювання
графічних зображень. Створення зображень.
Зображення з геометричних фігур. Змінювання готових зображень.
Доповнення зображень підписами чи коментарями у вигляді кількох слів.
Сервіси для перегляду зображень картин художників. Віртуальні
мистецькі галереї, екскурсії до музеїв.
Пристрої для створення та опрацювання графічних зображень.
Пошук зображень в Інтернеті для природознавства (музичного та
образотворчого мистецтв, читання тощо). Право на зображення. Розрізнення
дозволів на використання чужих зображень.
Команди та виконавці
Поняттям команди. Порівняння команди й спонукального речення. Команди
й виконавці.
Послідовність дій. Приклади послідовності дій у природі. Виконання
послідовних дій. Пошук помилок в послідовності дій.
Ігрові вправи з надання команд виконавцям у середовищах програмування.
Порівняння двох або більше предметів.
Об’єднання предметів у групи за певними заданими ознаками. Назви групи
однорідних предметів. Визначення ознак предметів, впізнавання предметів за
даними ознаками. Складові частини предметів.
Ігри на змінювання послідовності дій, пошук помилок в послідовностях;
об’єднання предметів у групи, вилучення зайвого за певними ознаками.
|
Учень/учениця:
має уявлення про інформацію;
розуміє за допомогою яких органів чуття людина
сприймає інформацію;
для чого вивчають інформатику;
розрізняє приватну та публічну інформацію;
наводить приклади видів інформації за способом
сприймання;
властивостей інформації (без називання терміну) на конкретних
прикладах;
називає правила безпечної поведінки в кабінеті
інформатики;
дотримується правил безпечного користування
пристроями у кабінеті інформатики;
використовує у своєму мовленні слова інформація, інформатика, приватна,
публічна інформація та називає 3 сучасних пристрої для роботи з
інформацією.
Учень/учениця:
має уявлення про різноманіття сучасних пристроїв
для роботи з інформацією;
наводить приклади використання пристроїв для роботи з
інформацією у школі, вдома;
уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та
інші пристрої (за умови їх використання);
уміє знаходити необхідні для роботи
значки на Робочому столі та розпочинає
роботу в програмах;
орієнтується в середовищах для перегляду
зображень, читання текстів, слухання музики та завершує роботу з ними;
уміє використовувати маніпулятори для
вибору та переміщення об’єктів;
уміє змінити мовні режими на
клавіатурі та ввести окремі символи;
уміє відшукати необхідну інформацію в тексті та
виділити частину тексту;
прагне використовувати пристрої з навчальною
метою;
володіє навичками раціональної організації
робочого місця;
використовує у своєму мовленні слова робочий стіл, програма, комп’ютер,
ноутбук, смартфон, клавіатура, мишка, тачпад (за умови використання).
Учень/учениця:
має загальні уявлення про Інтернет; пояснює призначення
програми-браузера;
уміє розпочати роботу в браузері, додавати
вкладки, закривати вкладки, завершувати роботу з браузером; відкривати
необхідні для навчання сторінки через закладки, переходити за посиланнями,
переглядати навчальне відео чи його заданий фрагмент; змінити розмір вікна
браузера, згорнути, розгорнути вікно;
розрізняє дитячу інформацію та інформацію для
дорослих;
розуміє про існування вікових обмежень на
перегляд вмісту сторінок;
наводить при клади приватної та публічної інформації;
наводить приклади приватної інформації, яку не повідомляють
незнайомцям в Інтернеті;
дотримується правил безпеки в Інтернеті щодо
нерозголошення приватної (особистої та сімейної) інформації;
має уявлення про початкові норми авторського права
щодо використання інформації;
використовує у своєму мовленні слова браузер, Інтернет, вікно, вкладка,
відкрити, закрити браузер, посилання, закладка, відео.
Учень/учениця:
має уявлення про комп’ютерну графіку та способи її
подання;
впізнає значки та назви середовищ для
створення та змінювання графічних зображень;
уміє створювати найпростіші зображення та
змінювати їх, використовує для цього інструменти графічних редакторів;
додавати підписи чи коментарі з кількох слів до зображень;
уміє відшукати та переглядати в Інтернеті
картину художника (задане зображення тварини, рослини тощо) та додати до
закладок в браузері;
прагне поважного ставлення до особистої
інформації інших людей;
називає 3-5 пристроїв, що використовуються для
створення та опрацювання графічних зображень;
використовує у своєму мовленні слова зображення, картина, фото, палітра,
дозвіл на використання.
Учень/учениця:
має уявлення про команду, виконавців; послідовність
дій;
відрізняє команди від спонукальних речень;
вміє надавати команди виконавцю в середовищах програмування;
шукати помилки в послідовності команд;
наводить приклади послідовних дій в побуті;
знаходить повторюваність подій в казках,
повторювані стани у природі;
знаходить помилки в поданих записах послідовних
дій;
дотримується певного порядку дій в іграх;
об’єднує предмети в групу за певними ознаками,
придумує назву групі;
вилучає зайві предмети з групи за ознаками, впізнає предмети за даними ознаками та обирає з групи;
об’єднує складові частини одного предмета в
ігрових середовищах;
використовує у своєму мовленні слова команда, виконавець, порядок дій,
послідовні дії.
|
35 годин (1година на тиждень)
|
Зміст навчального
матеріалу
|
Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Інтернет
Поняття про мережі. Поняття про
мережу Інтернет. Складові вікна програми-браузера. Поняття веб-сторінки, її
адреси. Пошук зображень, текстів, відео, карт в Інтернеті для навчальних
предметів. Пошук з різних джерел. Додавання найкращих результатів у закладки
браузера. Структурування закладок у папки.
Ключові слова для пошуку (на прикладах знайомих текстів з
природознавства, літературного читання, інших предметів).
Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті. Налаштування
безпечного пошуку та безпечного перегляду відео.
Людина та інформація
Роль інформації в житті людини.
Види інформації за способом подання: текстовий, графічний, числовий,
звуковий, відео. Перетворення інформації з одного виду в інший. Пристрої для
роботи з текстовою, звуковою, відео інформацією.
Дії з інформацією: передавання, пошук, перетворення, використання. Переваги опрацювання інформації сучасними пристроями.
Структурування інформації в документах, папках. Поняття меню.
Графіка
Програми та онлайн середовища для роботи з графічними даними.
Перегляд карт. Пошук рідного краю на картах.
Середовище графічного редактора. Панель інструментів. Палітра
кольорів. Колір фігури і колір фону. Створення та змінювання простих
зображень. Доповнення малюнка підписом чи коментарем.
Створення зображень з геометричних фігур.
Алгоритми і виконавці
План дій. Поняття алгоритму. Алгоритми і виконавці.
Складання алгоритмів для виконавців.
Середовища програмування для дітей: створення та змінювання
послідовності команд у вигляді словесних, символьних блоків.
Порядок виконання команд виконавцем.
Пошук пропущених дій в знайомій послідовності.
Складові частини об’єктів. Схема складу. Зв’язки у схемах.
Істинні й хибні висловлювання. Логічне слідування. Використання
логічних висловлювань з «не», «і»,
«або».
Текст
Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо.
Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники.
Текстові редактори. Переміщення в текстовому документі. Виділення
частин тексту. Змінювання та вдосконалення текстів.
Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити.
Уведення символів за допомогою клавіатури.
Доповнення текстів зображеннями.
Таблиці в тексті: орієнтування в клітинках. Доповнення таблиць.
Порівняння текстів з оманливою та правдивою інформацію. Пошук хибних
висловлювань у текстах (на основі інформації з інших предметів).
Презентації
Доповідач/доповідачка та презентація. Культура презентування.
Слайд-шоу із зображень як вид презентування. Середовище створення
презентацій.
Переміщення слайдами презентації. Режим показу презентації та режим
змінювання слайдів. Переміщення текстових вікон/полів та зображень на
слайдах.
Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації
текстом, зображенням, схемою.
|
Учень/учениця:
має уявлення про мережі, мережу Інтернет, веб-сторінки, адресу веб-сторінки;
пояснює порядок пошуку в
мережі Інтернет;
використовує посилання для переходу між веб-сторінками;
вміє знайти додаткову інформацію для навчальних предметів та додати обрані
сторінки у закладки браузера;
структурувати свої закладки у папки;
визначити ключові слова
знайомих текстів (з інших предметів);
знає та дотримується
правил безпечної роботи в Інтернеті;
вміє налаштувати безпечний
пошук та безпечний перегляд відео;
використовує у своєму мовленні слова мережа Інтернет, адреса сторінки, ключові
слова, перейти за посиланням, додати у закладки, папка, авторське право.
Учень/учениця:
має уявлення про роль інформації в житті людини;
про різноманіття дій з інформацією;
називає види інформації за способом подання;
розуміє, що інформацію можна шукати, передавати,
перетворювати, використовувати;
знає, що одну і ту ж інформацію можна
представити різними способами;
уміє перетворювати одну форму подання
інформації в іншу: (текстове - в графічне, числове - в текстове тощо);
створити папку та документи в ній;
називає 3-5 пристроїв для роботи з текстом,
звуком, відео;
використовує у своєму мовленні слова: текстова, графічна, звукова інформація,
документ, меню.
Учень/учениця:
має уявлення про середовища обробки графічних даних;
пояснює призначення графічних редакторів;
орієнтується в середовищі графічного редактора;
вміє знайти рідний край на карті;
обирає і використовує потрібні інструменти середовища
графічного редактора для створення зображення за зразком та за власним
задумом;
задає і змінює колір фігури і колір фону;
створює підпис чи коментар до малюнка;
використовує у своєму мовленні слова графічний редактор, палітра, фон,
інструменти.
Учень/учениця:
має уявлення про алгоритми та виконавців алгоритмів;
виконує прості алгоритми та складає алгоритми
за прикладом;
складає план дій, що приводить до заданої
мети;
складає алгоритми для виконавців до певної ситуації у середовищах програмування для
дітей;
розуміє запис алгоритмів у вигляді блоків;
визначає правильний порядок подання команд
виконавцю у знайомому алгоритмі;
знаходить пропущену команду в знайомій
послідовності ;
оцінює прості висловлювання як істині чи
хибні;
розрізняє завідомо хибні фрази; називає
протилежні за змістом твердження;
формулює речення з логічним слідуванням;
розуміє складові частини об’єктів,
представлених у вигляді простих схем, графів;
будує висловлювання з використанням зв'язок «не», «і», «або», «складається з»;
використовує у своєму мовленні слова план дій, алгоритм, істине, хибне, схема.
Учень/учениця:
має уявлення про особливості роботи в середовищах
для читання та змінювання текстів;
розуміє призначення віртуальних бібліотек та
текстових редакторів;
орієнтується в середовищі для читання навчальної та
художньої літератури;
уміє здійснювати переміщення по тексту;
виділяти фрагменти тексту;
змінювати шрифт тексту: розмір, колір, накреслення символів;
доповнювати текстовий документ графічними зображеннями;
використовує основні команди редагування:
“копіювати, вирізати, вставити, видалити”;
орієнтується у простій таблиці, доданій у текст;
уміє доповнити таблицю текстом чи
зображенням;
шукає в текстах інформацію з хибними
твердженнями та доводить істину;
використовує у своєму мовленні слова текстовий документ, змінити шрифт,
копіювати, вирізати, вставити, видалити, таблиця.
Учень/учениця:
має уявлення про особливості виступу в ролі
доповідача/доповідачки;
знає, що презентації створюються для усного
виступу;
уміє презентувати свою роботу;
орієнтується у середовищі редактора презентацій;
розрізняє, переміщує та додає текстові вікна/поля,
графічні зображення до слайду;
створює кілька слайдів презентації та наповнює
їх;
Використовує у своєму мовленні слова презентувати, доповідач, презентація,
слайд-шоу, слайди.
|
35 годин (1 година на тиждень)
|
Зміст навчального
матеріалу
|
Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Графіка
Електронні карти. Режими перегляду карт. Віртуальні подорожі
сузір’ями, планетами, материками, океанами.
Доповнення власної карти мітками (за матеріалами природознавчого
характеру рідного краю).
Схеми, діаграми на матеріалі інших предметів.
Робота в середовищі графічного редактора: змінювання зображень з
використання функцій обертання, зміна кольору фігур та кольору фону.
Обробка фото: інструменти освітлення, кольору, обертання, обрізання
тощо.
Створення колажу із зображень.
Текст
Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки. Пошук літератури за
назвою, автором/авторкою, мітками. Зміст твору. Закладки, коментар (помітки)
у творі.
Середовище текстового редактора. Поєднання елементів на аркуші
текстового документа: взаємне розміщення тексту, зображень, схем.
Абзаци, посилання, заголовки, зміст.
Вдосконалення текстів через виділення кольором, шрифтами фрагментів
тексту, окремих слів.
Списки. Послідовні списки у текстах.
Таблиці. Доповнення готових таблиць.
Змінювання та доповнення текстів з таблицями, зображеннями, схемами.
Співпраця в Інтернеті
Правила безпечного користування Інтернетом. Мережевий етикет. Різниця
між реальним та віртуальним спілкуванням.
Електронна пошта. Захист облікового запису. Культура листування.
Інформаційні ресурси Інтернету. Пошук навчальних матеріалів в мережі.
Навчальна діяльність учня в Інтернеті.
Рівні доступу до навчальних матеріалів.
Співпраця в мережі (спільні документи, презентації, карти, колажі
тощо). Коментування та відгуки до створених однокласниками/однокласницями
продуктів.
Служби для обміну знаннями, задоволення творчих потреб школярів.
Сучасні пристрої для співпраці.
Алгоритми з розгалуженням і повторенням
Алгоритми з розгалуженням.
Цикли: повторення задану кількість разів. Повторення до виконання
умови.
Алгоритми з циклами.
Створення та виконання алгоритмів з розгалуженням та циклами для
виконавців у середовищі програмування для дітей.
Сортування та впорядкування об’єктів за деякою ознакою.
Використання логічних висловлювань з «якщо - то...».
Інформація
Перетворення інформації. Перетворення інформації з текстової у
графічну форму з використанням схем, діаграм. Перетворення інформації у
вигляді тексту в таблицю з числами.
Передавання інформації. Пристрої для передавання інформації. Джерело
інформації. Приймач інформації.
Пристрої введення та виведення інформації.
Зберігання інформації. Носії інформації. Кодування інформації. Кодування
та декодування інформації.
Складові комп’ютера. Історія виникнення пристроїв для роботи з
інформацією.
|
Учень/учениця:
має уявлення про електронні карти;
орієнтується в електронних навчальних картах для
перегляду сузір’їв, Сонячної системи, материків та океанів Землі, України;
у схемах та діаграмах;
уміє доповнити власну карту міткою;
доповнює пропущені дані в простих схемах, діаграмах;
використовує схеми та діаграми для усних виступів;
створює в середовищі графічного редактора
зображення;
уміє змінити та вдосконалити зображення
з використанням функцій обертання, зміни освітлення, кольору, поворотів,
вирізання;
уміє створити колаж з кількох зображень;
використовує у своєму мовленні слова колаж, обертання, освітлення, діаграма.
Учень/учениця:
має уявлення про різноманіття електронних книг та
бібліотек;
володіє початковими навичками пошуку в
бібліотеках за автором/авторкою, назвою;
має уявлення про гармонійне розміщення об’єктів на
аркуші текстового документу;
знає призначення заголовків, абзаців,
посилань;
орієнтується у змісті текстового документу;
вміє самостійно створити текст з 3-4
речень по 20 символів у кожному реченні;
поєднувати текст, зображення, схеми на аркуші текстового документа;
розташовувати текст лінійно, у вигляді списку, дотримуючись
закономірності, даної в прикладі;
доповнювати таблиці даними, знайомих з інших предметів;
створювати на основі текстів таблиці та схеми (з готовим шаблоном
таблиці чи схеми);
використовує у своєму мовлення слова: текстовий редактор, мітка, список,
коментар.
Учень/учениця:
уміє
увійти у особистий обліковий запис поштової служби;
надіслати лист вчителеві/вчительці та
однокласникам/однокласницям;
здійснювати навчальну діяльність в Інтернеті за
підтримкою та під контролем педагогів у закритому захищеному середовищі в
тому числі й разом з іншими учнями/ученицями;
обрати служби для задоволення власних
навчальних, творчих потреб серед запропонованих вчителем/вчителькою;
знає засоби захисту власного облікового
запису;
розрізняє особливості віртуального спілкування;
надає доступ однокласникам/однокласницям до
власних навчальних матеріалів за електронною адресою;
коментує продукти діяльності
однокласників/однокласниць у мережі;
уміє захищати свій інформаційний простір
під час віртуального спілкування;
використовує у своєму мовленні слова віртуальний, мережевий етикет, електронна
пошта, пароль, обліковий запис, доступ.
Учень/учениця:
уміє
виконувати, створювати та записувати алгоритми з розгалуженням та
циклами;
впорядкувати об’єкти за деякою ознакою;
будує висловлювання з використанням зв'язки «якщо - то» у заданій ситуації;
використовує у своєму мовленні слова розгалуження, цикл.
Учень/учениця:
має уявлення про те, що людина може здійснювати
різні дії з інформацією;
перетворює інформацію: текстової та числової
форми в графічну у вигляді схем, діаграм за допомогою поданих
учителем/учителькою шаблонів;
називає спосіб подання
інформації;
наводить приклади інформації,
поданої різними способами;
має уявлення про передавання, зберігання, кодування інформації;
про носії інформації;
називає 3-5 пристрої для
передавання інформації;
розрізняє та наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації (3-5);
описує способи та
наводить приклади кодування і декодування інформації;
розуміє, що інформацію можна
зберігати, опрацьовувати та передавати на великі відстані в закодованому
вигляді;
використовує у своєму мовленні слова передавання, зберігання, кодування,
декодування інформації, носії інформації, джерело, приймач інформації,
пристрої введення, пристрої виведення.
|
Календарно-тематичне
планування уроків
інформатики
для 8
класу
(До підручника «Інформатика 8 клас»)
Автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.
Програму
підготували:
Ривкінд
Й.
|
учитель-методист вищої категорії, завідувач кафедри математики та
інформатики ліцею № 38 імені В. М. Молчанова м. Києва, заслужений вчитель
України;
|
Шакотько
В.
|
викладач-методист вищої категорії, заступник директора з навчальної
роботи Кременчуцького педагогічного училища ім. А. С. Макаренка.
|
№ уро-ку
|
Дата
уроку
|
Тема уроку
|
Примітки
|
Тема 1. Кодування даних (3 год)
|
|||
1.
|
Кодування та декодування повідомлень
|
||
2.
|
Двійкове кодування
|
||
3.
|
Практична робота 1. Розв’язування задач на визначення довжини двійкового
коду текстових даних
|
||
Тема 2. Апаратно-програмне
забезпечення комп’ютера (5 год)
|
|||
4.
|
Історія опрацювання інформаційних об’єктів
|
||
5.
|
Архітектура комп’ютера.
Технічні характеристики складових комп’ютера
|
||
6.
|
Практична робота 2. Конфігурація комп’ютера під потребу
|
||
7.
|
Програмне забезпечення комп’ютера
|
||
8.
|
Практична робота 3. Архівування та розархівування даних
|
||
Тема 3. Опрацювання текстових даних (6 год)
|
|||
9.
|
Списки в текстовому документі
|
||
10.
|
Таблиці в текстовому документі
|
||
11.
|
Опрацювання текстового
документа,
що містить різні об’єкти
|
||
12.
|
Практична робота 4. Створення текстового
документа, що містить об’єкти різних типів
|
||
13.
|
Оформлення документів.
Структура складного
текстового документа
|
||
14.
|
Практична робота 5. Структура документа. Автоматизоване створення змісту та
покажчиків
|
||
Тема 4. Опрацювання
об’єктів мультимедіа (6 год)
|
|||
15.
|
Знайомство з форматами відео- та аудіофайлів
|
||
16.
|
Програмне забезпечення для
опрацювання об’єктів мультимедіа
|
||
17.
|
Створення аудіо- та відеофрагментів
|
||
18.
|
Опрацювання, збереження та
публікація відеокліпу
|
||
19.
|
Практична робота 6. Створення відеокліпу.
Додавання відеоефектів,
налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду
|
||
20.
|
Практична робота 7. Розміщення аудіо-
та відеоматеріалів в Інтернеті
|
||
Тема 5. Технології опрацювання числових даних
у середовищі табличного процесора (10 год)
|
|||
21.
|
Типи
посилань на комірки в Excel
|
||
22.
|
Практична робота 8. Розв’язування задач
на
обчислення
|
||
23.
|
Логічні
функції
|
||
24.
|
Математичні та статистичні функції
|
||
25.
|
Параметри сторінки. Друкування таблиці
|
||
26.
|
Упорядкування даних. Умовне форматування
|
||
27.
|
Практична робота 9. Використання математичних, логічних та статистичних
функцій табличного
процесора. Умовне форматування
|
||
28.
|
Розширені фільтри. Проміжні підсумки
|
||
29.
|
Діаграми та графіки
|
||
30.
|
Практична робота 10. Упорядкування даних
у таблицях. Автоматичні та розширені фільтри
|
||
Тема 6. Основи подійно- та об’єктно-орієнтованого програмування (8 год)
|
|||
31.
|
Знайомство із середовищем програмування
|
||
32.
|
Створення найпростішого проекту
|
||
33.
|
Запис програми
|
||
34.
|
Основні компоненти програми
|
||
35.
|
Властивості і методи елементів керування
|
||
36.
|
Налагодження програмного коду
|
||
37.
|
Практична робота 11. Створення об’єктно- орієнтованої програми, що
відображає вікно повідомлення
|
||
38.
|
Практична робота 12. Створення програми
з кнопками і написами
|
||
Тема 7. Алгоритми роботи з об’єктами та величинами (10 год)
|
|||
39.
|
Величини та їхні властивості
|
||
40.
|
Елементи для введення даних
|
||
41.
|
Практична робота 13. Складання та виконання лінійних алгоритмів опрацювання
величин в навчальному середовищі програмування
|
||
42.
|
Величини цілих типів
|
||
43.
|
Величини дійсних типів
|
||
44.
|
Величини логічного типу
|
||
45.
|
Величини символьного типу
|
||
46.
|
Величини рядкового типу
|
||
47.
|
Перетворення величин одного
типу на інший
|
||
48.
|
Практична робота 14. Налагодження готової
програми
|
||
Тема 8. Алгоритми з повтореннями та розгалуженнями (9 год)
|
|||
49.
|
Алгоритми з розгалуженнями
|
||
50.
|
Складання програм із
розгалуженнями
|
||
51.
|
Поліваріантне розгалуження
|
||
52.
|
Компоненти вибору
|
||
53.
|
Алгоритми з повтореннями.
Цикл із передумовою
|
||
54.
|
Алгоритми з повтореннями.
Цикл із післяумовою
|
||
55.
|
Алгоритми з повтореннями.
Цикл із параметром
|
||
56.
|
Складання циклічних
алгоритмів опрацювання
величин
|
||
57.
|
Практична робота 15. Складання та виконання
алгоритмів з повтореннями та
розгалуженнями для опрацювання величин
|
||
Тема 9. Графічне відображення даних (7 год)
|
|||
58.
|
Базові графічні примітиви
|
||
59.
|
Налаштування властивостей
графічних примітивів
|
||
60.
|
Створення програм із
графічним відображенням даних
|
||
61.
|
Графічні компоненти
|
||
62.
|
Виведення малюнків із
зовнішніх файлів
|
||
63.
|
Розробка програм з графічними
компонентами
|
||
64.
|
Практична робота 16. Створення програми
з графічними компонентами
|
||
Тема 10. Розв’язування компетентнісних задач. Виконання проектів (6 год)
|
|||
65.
|
Розв’язування компетентнісних
задач
|
||
66.
|
Розв’язування компетентнісних
задач
|
||
67.
|
Виконання індивідуальних і
групових навчальних проектів із дослідження предметної галузі
навчального курсу
«Інформатика»
|
||
68.
|
Виконання індивідуальних і
групових навчальних проектів із дослідження предметної галузі навчального курсу
«Інформатика»
|
||
69.
|
Виконання індивідуальних і
групових навчальних проектів із дослідження предметної галузі навчального
курсу «Інформатика»
|
||
70.
|
Виконання індивідуальних і
групових навчальних проектів із дослідження предметної галузі навчального
курсу «Інформатика»
|
||
Немає коментарів:
Дописати коментар